Екзопротезування дефектів щелепно-лицевої ділянки

Покази та протипокази до протезування дефектів та відновлення щелепно-лицевої ділянки

Показом до протезування є наявність дефектів обличчя, які неможливо усунути за допомогою реконструктивної пластичної операції. Протезування можливе при повній або частковій втраті органу (вушної раковини, носа), наявності комбінованих дефектів обличчя (відсутність вушної раковини та ока, носа та орбіти ока) або втрати цілої частини обличчя (вилицевої кістки, орбіти, вушної раковини). Виготовлення протезу вушної раковини показано також якщо вона відсутня з народження чи недорозвинена.

Важливими умовами встановлення екзопротезів при дефектах обличчя є готовність пацієнта співпрацювати з щелепно-лицевим хірургом та виконувати його рекомендації, а також розуміння того якого результату від протезування можна очікувати у конкретному випадку (обговорюється на консультації). Якщо причиною виникнення дефектів обличчя стало хірургічне лікування онкологічного захворювання, протезування проводять у середньому через 6-12 місяців після операції, щоб переконатися у відсутності рецидиву.

Види щелепно-лицевих протезів

Існує декілька класифікацій щелепно-лицевих протезів.

Залежно від розташування розрізняють:

• позаротовий протез (епітез носа, епітез повік та ока, епітез вушної раковини, лицьова маска, багаторівневий протез);
• внутрішньоротовий протез (зубний протез, піднебінний обтуратор).

Залежно від типу матеріалу виготовлення, є два види щелепно-лицевих протезів:

• пластикові. Виготовляються з акрилу, жорсткі на дотик. Пластикові протези для заміщення дефектів на обличчі використовувати небажано, тому що їх дуже важко розфарбовувати;
• із медичного силікону. Він може мати різний рівень щільності та прозорості, тому найкраще імітує шкіру людини, зокрема, на дотик. На відміну від пластику, за допомогою силікону можна створити велику різноманітність форм протезів.

У клініці Sirius Dent для виробництва щелепно-лицевих протезів використовують спеціальний медичний силікон високої якості виробництва Німеччини. Він повністю безпечний для організму людини та дозволяє максимально реалістично відтворити відсутню частину обличчя. Індивідуально спроектований екзопротез друкується на 3D-принтері.

Як підготуватися до протезування щелепно-лицевої ділянки

Протезування дефектів обличчя (встановлення екзопротезів) починається з консультації з щелепно-лицевим хірургом. Наступний етап – конусно-променева томографія (КТ) обличчя. Дослідження дозволяє детально вивчити кісткові структури обличчя та визначити в які точки необхідно встановити титанові імплантати, на яких кріпиться протез носа або вушної раковини.

На повторній консультації, проаналізувавши знімки КТ та очікування пацієнта від протезування, щелепно-лицевий хірург розповідає йому якого результату можна очікувати у конкретному випадку. Лікар також попереджає про складнощі, які теоретично можуть виникнути при протезуванні дефектів обличчя, щоб пацієнт спільними зусиллями був готовий їх подолати.

Наступний етап підготовки до протезування щелепно-лицевої ділянки – сканування обличчя або КТ обличчя (з м’якими тканинами), на основі яких проводиться 3D-моделювання його результатів. Пацієнт побачить як виглядатиме його обличчя після встановлення протеза. Після затвердження результатів 3D-моделювання обличчя починається процес протезування.

Етапи та методи протезування щелепно-лицевої ділянки

Протезування дефектів щелепно-лицевої ділянки проводять у кілька етапів:

1. Вживлення у кістку титанових імплантатів (кріпильної конструкції) для фіксації майбутнього протеза.
2. Виготовлення протеза (проводиться через 3-6 місяців після приживлення імплантатів). Протез друкується на 3D-принтері.
3. Фіксація протеза вушної раковини чи носа на імплантати. Погодження анатомічної форми протеза з пацієнтом.
4. Попереднє забарвлення протеза (може проходити без участі пацієнта).
5. Фінальна розмальовка протеза. Проводиться, коли протез одягнений на обличчя пацієнта, щоб максимально точно відтворити необхідний відтінок шкіри (використовуються фарби кількох кольорів).
6. Нанесення на протез фінального шару, що закріплює фарби та перешкоджає їх стиранню під час носіння.

Можна виготовити два варіанти протеза для заміщення дефектів обличчя, повністю ідентичних за формою, але різних за кольором. Наприклад, зимовий варіант (розрахований на більш світлий колір шкіри) і літній (під колір засмаги).

Результат протезування щелепно-лицевої ділянки

Результатом протезування дефектів щелепно-лицевої ділянки є відновлення форми та кольору втраченого органу або частини обличчя. При дуже близькому розгляді може бути видно малопомітні переходи між протезом і шкірою. Їх можна замаскувати за допомогою декоративної косметики (тонального крему, цупкої пудри). Після протезування дефектів обличчя спостерігаються позитивні зміни у психологічному стані пацієнта, він може повернутися до активного соціального життя.

Реабілітація та порядок відновлення після протезування щелепно-лицевої ділянки

Реабілітація після відновлення обличчя за допомогою екзопротезування не потрібна. Протез бажано носити постійно, але, якщо під час сну він заважає або може пошкодитися, краще його знімати. Протез необхідно періодично мити теплою водою з милом.

Чи необхідно протезувати та виправляти дефекти щелепно-лицевої ділянки?

Дефекти щелепно-лицевої ділянки необхідно протезувати, тому що вони критично знижують самооцінку, негативно впливають на психологічний стан та взаємодію у соціумі. Протезування – це важливий етап соціальної реабілітації, що дозволяє не уникати контактів з людьми та жити повноцінним життям.